Зимовій депресії – бій!
Небо похмуре, сніг якийсь сірий і брудний, люди навколо всі як один злі й непривітні, на роботі аврал, вдома гори немитого посуду (невипраної білизни, нерозібраних документів – потрібне підкреслити), коханий дратує, діти вередують, фіалочка ваша зав’яла, на роботу ви запізнилися, стрілка на панчосі побігла, а подруга... Стоп! Це ще не кінець світу, а всього-навсього звичайна зимова депресія. Знайомтеся й готуйтеся розпрощатися з нею.
Психологи стверджують: час від часу впадати в депресію для представників Homo sapiens цілком нормально, а інколи й закономірно (наприклад, після заваленої сесії, розлучення чи втрати дорогої людини). Однак до синдрому Пані Пригніченості (депресія від лат. Depressio – пригніченість) ми особливо вразливі саме взимку. І зумовлено це зовсім не тим, що ви – найнещасніша, найзагнаніша й найбільш невезуча істота на планеті (а під час депресії здається, що це саме так), а банальними погодними та природними явищами.
Отож, наш Ворог №1 – дефіцит сонячного світла. Взимку тривалість світлового дня становить лише близько семи годин. Зранку ми, перечіпаючись за все на світі, мчимо на роботу (коли вже там милуватися ранком і скупими сонячними промінчиками), або мліємо в тісній і традиційно напівтемній маршрутці (без коментарів). Потім годин 7-8 (це вже як кому пощастить) проводимо в напівтемному або, в кращому разі, освітленому штучно робочому кабінеті і – додому. Вже у сутінках... А як же не вистачає сонечка нашому організму! Нестача світла викликає сонливість, дратівливість, швидку втомлюваність, а це – незамінні «друзі» підступної депресії.
Антидепресант. Поповнити заряд світлової енергії можна кількома простими способами. По-перше, намагаємося ввібрати якомога більше природного світла: прокидаємося раніше, відшторюємо вікна і впускаємо сонечко до кімнати і зголоднілого за світлом організму. Оптимальний варіант – засинати з відштореними вікнами, тоді у вашій кімнаті буде справжній світанок, а шкіра утворюватиме сератонін (гормон, що виробляється під дією світла) навіть тоді, коли ви спите. На роботу прогуляйтеся пішки, подихайте свіжим повітрям, побудьте на світлі. На робочу місці намагайтеся розташуватися якомога ближче до вікна, хоча б половину дня провести при природному освітленні, а не при електричних лампах (доведено, що штучне світло, особливо жовте, викликає в людини підсвідоме роздратування). На вихідних краще прогулятися, аніж відсипатися (хоч якби вам не хотілося протилежного).
Ворог №2 – перепади температури. Глобальне потепління дарує нам на диво примхливу зимову погоду: від сніжно-морозної до вітряно-дощової. Такий «подарунок» не може не позначатися на нашому самопочутті і, звичайно ж, не зіграти на користь підступної зимової депресії. А крім цього постійний температурний стрес наш організм відчуває від чергування тепла (квартира, маршрутка, кафе) і холоду (вулиця, холодний кабінет).
Антидепресант. Варіантів боротьби з вимушеною грою організму в гру «тепло-холодно» два. Перший – загартовуватися й не надягати на себе чотири шари одягу. Другий – навпаки одягатися якомога тепліше, але в теплому приміщенні відразу знімати всі зайві кожушки.
Вороги №3, 4, 5, 6... Авітаміноз, хронічна втома, перепади тиску, застуда та распіраторні інфекції. Без коментарів. Власникам перерахованого вище «букету» все добре відомо: і симптоми, і наслідки.
Антидепресант. Їжте й пийте вітамінчики. Балуйте себе улюбленими ласощами. Для кого цукерка за щастя – з’їжте їх дві (калорій будемо позбуватися, як і домовилися, прогулюючись пішки до роботи). Не забувайте про кольоротерапію. В холодильник – жовті, помаранчеві й червоні продукти, на кухню – смішні строкаті шторки, на себе – яскравий одяг... Десь ховається від чоловіка ваша «щаслива» піжама з Барбі? Теж сюди! Більше рухайтеся. І краще у веселій дружній компанії, тоді й падати на льоду і весело, і не страшно. Намагайтеся не зациклюватися на власних проблемах, а по максимуму приділяти увагу оточуючим. На роботі завал? Нічого, ви ще встигнете і сину з англійською допомогти. Вдома хронічний безлад? Значить, не просто «прибираннячко», а генеральне прибирання. Закон збереження енергії ніхто не відміняв – чим більше ви віддаєте, тим більше й отримуєте.
P.S. І не забудьте про фіалочку (оту, що зів’яла у нас на самому початку), беріть із неї приклад – їй, гості з тропіків, зараз іще важче, ніж вам. Але побачите: незабаром вона знову зацвіте...
Швидкого вам і радісного пробудження від зимової депресії, а ще – весняного настрою!
Наталка Бардалим