Кожен день 30-річний художник-самоучка з Єревану Вреж Кіракосян, з волі фатального випадку прикутий до інвалідного візка, творить свій маленький подвиг.

Щоб вижити в нашому матеріалізованому світі, відірваному від справжніх людських цінностей, він бере в єдину діючу руку олівець і, перемагаючи біль, малює портрети на замовлення.

Цього впертого, гордого вірменина життя не зломило, і співчуття – це найменше , на що він заслуговує. Адже людська жалість – це найстрашніший ворог для інваліда на візку…

Рано чи пізно у кожного народу виникає потреба відстоювати свободу своєї землі.

В критичний момент кожна нація неодмінно виокремлює зі свого середовища гурт людей, готових захищати свою землю і вести за собою інших. І не слід думати, що це унікальне українське явище! Варто лише згадати загони гуситів чи хорватських граничарів. Всі вони відстоювали свій край.

Українські козаки особливі в іншому – вільному козацтву випала честь стати в національній історії державотворчим фактором. Принаймні, так було колись.

А точніше – на горошинах.

А ще точніше – в білий горошок…

Яся Піша живе в Києві, любить малювати, фотографувати і обожнює все червоне в білий горошок. А ще наша гостя – страшенна модниця.

Давайте знайомитися!

Минулої осені мені нарешті вдалося побувати в театрі «Крик», що в Дніпропетровську. Театр цей абсолютно не схожий на інші, в яких мені доводилося бувати.

Затишна невеличка зала в Будинку Архітектора, маленька сцена. Здається, що глядачам із перших рядів варто лише простягти руку – і вони зможуть доторкнутись до актора…

І ще: черга біля театру за годину до вистави! Ви знаєте, в наш час, коли ми звикли бачити черги тільки під соціальними магазинами і на чергових виплатах в ощадбанку, черга під театром – це так приємно.

Думаю, всім цікаво буде познайомитися з колективом, який зумів зібрати до свого театру чергу бажаючих потрапити на виставу.

Тож знайомтеся – Михайло Васильович Мельник, режисер, актор, сценарист, сценограф, музредактор, інколи костюмер, інколи декоратор, інколи… прибиральник театру «Крик».

До початку грудня тема ВІЛ/СНІДу традиційно на слуху. До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом відкриваються виставки, ЗМІ знайомлять своїх читачів, слухачів та глядачів із долями людей, хворих на СНІД, в учбових закладах проводяться позакласні заходи, чиновники захлинаючись розповідають про плани і результати…

Можна довго оперувати цифрами, сумами бюджетних грошей, використаних чи не використаних на боротьбу з ВІЛ/СНІДом у нашій країні, намагаючись зрозуміти всю глибину проблеми, але…

Історія родини Ісаєвих із Маріуполя –яскравий приклад того, що допомога людям із ВІЛ, як будь-яка інша допомога, повинна починатися з любові…