Принцеса на горошині

А точніше – на горошинах.

А ще точніше – в білий горошок…

Яся Піша живе в Києві, любить малювати, фотографувати і обожнює все червоне в білий горошок. А ще наша гостя – страшенна модниця.

Давайте знайомитися!

Мене звати Яся. Я фотограф. Хоча хто зараз не фотограф? Проте я займаюся цим досить довго, для мене це не дань моді.

За освітою я психолог та соціальний працівник, і, на жаль, саме це є моїм хобі. Іноді малюю різні веселі дрібнички, на зразок ілюстрацій до дитячих меню в ресторанах, іноді займаюся поліграфією. Іноді буваю художником-монументалістом – разом із мамою робимо вітражі. Хоча тут скоріше задіяні лише мої руки: дуже люблю монотонну роботу, але творчу.

– Яся, сьогодні багато дівчат страждає на таку недугу, як шопоголізм… А ти?

– Я – страшенний шопоголік! Іноді бачу якусь річ і думаю – ну і як мені тепер жити без неї? І спати потім не можу, і їсти. Доки не придбаю. Шафа в мене маленька, купа речей здебільшого далеко заховані, тому я дуже часто дістаю на світ божий щось нове, про що вже давно забула. Це мене дуже веселить. Взуття не так багато – тридцять пар плюс-мінус.

– Чи допомагає тобі твоє відчуття стилю у процесі фотозйомки? Можливо, «позичаєш» моделям свої речі?

– Не сказала б, що дуже допомагає, але все-таки... Як казав Данило Грачов, я вдягаюся грамотно, тонко, зі смаком, в моїх образах часто присутні «грайливі» речі. Але стильно вдягти себе чи звичайну людину в реальному житті – це одне, а підібрати образ моделі для фешн-зйомки – це зовсім інше. Хоча я здебільшого намагаюся керуватися тільки своїм смаком під час вибору стилю одягу.

– Де купуєш речі для свого гардеробу?

– В основному, в Інтернеті. Люблю купувати речі за кордоном і шити на замовлення. Обожнюю ексклюзиви й терпіти не можу відчуття «клонованості». Якщо на комусь побачу таку ж сукню, як на мені, – навряд чи вдягну її ще раз.

– Є в твоєму гардеробі речі, з якими ти ніколи й нізащо не розстанешся?

– Звісно, є! Декілька вінтажних суконь, пар взуття. Шкарпетки в горошок, брошки на замовлення... Прив’язуюсь до 90% своїх покупок, дуже ціную і бережу якісні та дорогі серцю речі, котрі нагадують про приємні моменти життя, в яких я почуваюся на всі сто.

– Назви кілька речей «маст хев» у модному гардеробі? І навпаки – речі-табу.

– У кожної дівчини повинен бути бежевий плащ, чорні туфлі на підборах вище середнього, чорна спідниця, голубі джинси ідеального крою, яскрава дорога сумка та цікаві окуляри.

Речі-табу у кожного свої. А так – мода завжди повертається.

– Розкажи про свою «горошкову» колекцію? Як і коли все почалося?

– Почалося раптово. Взимку купила літню сукню з шифону і чомусь вирішила – колекціонуватиму. І так, поступово, манія розросталася.

Колекція хоч і велика, але видно її тільки купками, так би мовити. Неначе заходиш до кімнати й думаєш: там УСЕ червоне в білий горошок. Тамуєш подих… Заходиш… Ні, все спокійно.

А потім починаєш роздивлятися – як у лісі гриби, ховаються всюди різні дрібниці. На столі купа посуду, глечик, чашка, мисочки, виделка, ніж, серветки. На стіні лялька – моя маленька копія у сукні в горошок. У шафі – одяг, під пледом – постіль. Чи треба казати, що всі обкладинки для документів теж плямисті? І гаманець. І спідня білизна. І чохол для телефону. І це далеко не все, адже я не збираюсь зупинятися.

– Скільки експонатів у горошок вже зібрала?

– Якщо почну рахувати, можу збожеволіти. Планую зробити фотосесію, в якій «засвічу» всі свої експонати.

– Чому саме червоне в білий горох, чому саме цей принт?

– Він веселий. Саме завдяки йому мене впізнають друзі та знайомі, тому він назавжди залишиться разом зі мною.

– Чи знаєш ти подібних колекціонерів?

– Особисто ні з ким не знайома. Не хотілось би бути схожою на когось. Нещодавно одна художниця створила горошкову колекцію разом із Луі Віттоном, от вона, мабуть, така ж схиблена на цьому, як і я.

– Про що мріє горошкова принцеса?

– Я живу сьогоднішнім днем. Майже ніколи не думаю про завтра. Це погана риса, але такий вже в мене характер. Що стосується моди, можу сказати, що через декілька років планую вдягатися дорого і дуже стримано. Що стосується життя взагалі, мрію об’їздити увесь світ і поплавати з китами, залишити після цього прекрасні фотоспогади.

Спілкувалась Ліна Таліна

Фото надала Яся Піша