«Незручні»

Автор:
Дата публікації:
Доповнено:
Розділ Життя

Люди у притулці для престарілихКоли ми вперше прийшли до притулку «Милосердний самарянин», там якраз прощались з одним із пожильців. З неба сіявся дрібний дощ. Молодий священник не боїться дощу, проповідує довго і натхненно.

Обличчя покійного я не пам’ятаю, бо я так і не змогла на нього подивитися. Знаю тільки, що то був чоловік. Зате я добре пам’ятаю обличчя тих чотирьох, що змогли вийти на заупокійну. Я боялася перевести погляд на покійного і побачити в них щось схоже. Оту саму печать. А може готовність. Покірність. Чекання.

Чекають тут в основному Її. Нас вже не чекають. Бо ми не приходимо. А вона – до страшного пунктуальна.

Їх всього 23. Хоча слово «всього» тут абсолютно недоречне. Їх аж 23 – непотрібних мам, зайвих бабусь, незручних дідусів, забутих сестер і братів.

Хочу вас познайомити з ними. На жаль, не зі всіма, більшість не можна «світити», бо «рідним буде неприємно». Вашу ж… Ет!


Це Поліна Павлівна. Такий собі ресепшен «Милосердного самарянина». До неї відправляють таких як ми - випадкових відвідувачів-новачків з рожевим бажанням погомоніти з бабунями. Потім вже можна пробувати йти далі, до лежачих і не при пам’яті. Полина у притулці для престарілих

Поліні Павлівні 88. Десь є онуки. Десь правнуки граються її двома десятками медалей. Ця мила бабуня пройшла війну в статусі писаря стрілкової роти, ці руки написали на Рейхстазі «От Кубани до Берлина». Полина у притулці для престарілих

Вже рік як баба Поля не ходить. Атрофія м’язів ніг. Полина у притулці для престарілих

Поліна Павлівна – одна з небагатьох тут, хто ще може читати. І мабуть, це здорово її рятує. Зачитала до дір подаровану онучкою книгу «Любви все звания покорны». Мріє встигнути перечитати Дюма «Королева Марго».
Полина у притулці для престарілихПолина у притулці для престарілих


Раїса Іванівна після інсульту майже не ходить. Високий тиск, боїться впасти десь посеред вулиці. Їй 73.Раиса у притулці для престарілих

Її місце – біля вікна. Для багатьох тут вікно – єдиний зв’язок зі світом ззовні. На запитання, чого б хотілося, Раїса Іванівна зітхає: «Та вже нічого не хочеться…» і ледь чутно: «Ходити…» Раиса у притулці для престарілих


Євдокію Карпівну ледь видно за ковдрами. Та й відкинути їх самостійно їй вже важко. Зате ще є сили віджартовуватися від директора Івана Івановича, який, як дитині, поправляє їй хустину і каже, що «пора на ланку».
Дуня у притулці для престарілихДуня у притулці для престарілих

Бабуні Дуні 95 років. В неї тонкі худі руки і небесні очі.Дуня у притулці для престарілих

Вона погано чує, а тому невпопад ділиться своїм: «Тут ми’ добре, доню, тут добри люде…» Тисне руку скільки стає сил і посміхається…
Дуня у притулці для престарілихДуня у притулці для престарілих


Це Люда. В неї дуже теплі очі, що всміхаються крізь сум. Люді 62. Сусідки по кімнаті співчутливо кивають в її бік: «Синів поховала, залишилась зовсім сама, тепер тут…» Вона говорить тихо, запрошує сідати. Вона така домашня в цьому халаті. Ця домашність вирізняє її серед інших.Люда у притулці для престарілих

Надто рано Люда потрапила сюди, не встигши розгубити ось цю домашність. Їй би ще гукати вечеряти і з удаваною хмурістю збирати розкидані іграшки, але ж немає кого, немає чиї… В подарунок Люда просила принести їй стаканчик «простого білого морозива»…Люда у притулці для престарілих

Загалом прохання у мешканців «Самарянина» такі прості, як в нерозпещеної дитини.

Євдокія Мефодіївна практично не чує, до глухоти ще не звикла і часто починає плакати, силячись почути співрозмовника. Просить принести книги з крупним шрифтом.

Ліда скута паралічем вже сім років. Вона худа-худа і втомлена. Просить принести лимонад…
Икона

Всіх, в кого є рідні, фотографувати не можна. Знову ж таки, щоб зайве не тривожити і не засмучувати їх тими, про кого вони намагаються забути. Одна жінка сказала, що її син – депутат десь в Росії і ось-ось має її забрати.
Обід у домі для пристарілих

Фотографії цієї бабуні теж публікувати не можна - в неї хтось є і цьому комусь буде неприємно… Але я хочу показати вам хоча б її посмішку. Ця бабуся нічого не чує і, як стверджує сусідка по кімнаті «зовсім нічого не розуміє»… Але гляньте на ці два фото: перше зроблено, коли я тільки підійшла до ліжка - бабуся дивиться на мене трохи злякано і насторожено (очі в неї сині-сині), друге – після того, як я потримала її за руку…
Насторожена бабусяПосмішка бабусі

Ця бабуся розуміє більше за багатьох з нас!!!

Наталка Бардалим
Фото автора

 

Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі

Читайте також...

Шелак в домашніх умовах

Шелак в домашніх умовах

Якщо у вас в силу певних обставин не вистачає часу слідкувати за красою рук і регулярно робити манікюр або якщо ваші нігті занадто ламкі і покриті біл...

Читати далі...

Старіння шкіри можна зупинити

Народна мудрість стверджує: дзеркало – це той інструмент, який допомагає жінці спізнюватися... Якщо чоловіки зазирають до люстра лише, щоб оцінити сві...

Читати далі...
Гормональна контрацепція: міфи та реальність

Гормональна контрацепція: міфи та реальн…

Хочу почати вживати протизаплідні таблетки, але боюся, що це може бути шкідливо для здоровя. Та й погладшати не хочеться... Олена, м. Кіровоград Сь...

Читати далі...
Догляд за шкірою  обличчя восени

Догляд за шкірою обличчя восени

«І носа на вулицю не потикати» – саме з таким яскраво вираженим бажанням з початком осінніх холодів прокидається більшість жінок. Адже золота осінь пр...

Читати далі...
Гіпертонію потрібно лікувати незалежно від віку

Гіпертонію потрібно лікувати незалежно в…

Доброго дня, дорога редакціє! Я вже пенсіонерка. Мені 60 років. Давно хворію на гіпертонію (з молодості). Після 50 років взагалі «сіла» на ліки. Але ...

Читати далі...
Купальські чари, або Як приворожити щастя

Купальські чари, або Як приворожити щаст…

Свято Івана Купала оповите легендами, містикою, своїм корінням сягає тих прадавніх часів, коли духи і чари були невід’ємною частиною життя наших пращу...

Читати далі...
До кожних дверей лише один ключ

До кожних дверей лише один ключ

Я учениця 11-го класу. У мене, як і в багатьох інших дівчат мого віку, є глобальна проблема, яка полягає у відсутності коханої людини. Давно ні з ким ...

Читати далі...
Як включитися в роботу після відпустки

Як включитися в роботу після відпустки

Ось і залишилися позаду чарівні дні, коли ви могли прокидатися ближче до обіду і не поспішати вставати; коли все навколо здавалося святковим і привабл...

Читати далі...
Гикавка в новонароджених

Гикавка в новонароджених

Гикавка – це мимовільна фізіологічна реакція, що викликається скороченням діафрагми і ребрових м'язів і супроводжується характерним здавленим звуком. ...

Читати далі...

Коментарі  

 
+2 # МилосердиеТатьяна 06.11.2013, 06:38
Дай Бог здоровья, терпения, сил и тепла в душе всем, кто в этом принимает участие и там же живет. Особенно моему любимому крестному Галушке Ивану Ивановичу. Пусть Бог Вам всем помогает.
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата
 
 
+3 # НезручніВасиль 22.10.2013, 19:48
Дуже хороша,трогател ьна й душевна стаття!
Яка ти розумничка,Ната лочко,що торкнулася такої важливої теми!
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
Загрузка...