«Незручні»

Автор:
Дата публікації:
Доповнено:
Розділ Життя

Люди у притулці для престарілихКоли ми вперше прийшли до притулку «Милосердний самарянин», там якраз прощались з одним із пожильців. З неба сіявся дрібний дощ. Молодий священник не боїться дощу, проповідує довго і натхненно.

Обличчя покійного я не пам’ятаю, бо я так і не змогла на нього подивитися. Знаю тільки, що то був чоловік. Зате я добре пам’ятаю обличчя тих чотирьох, що змогли вийти на заупокійну. Я боялася перевести погляд на покійного і побачити в них щось схоже. Оту саму печать. А може готовність. Покірність. Чекання.

Чекають тут в основному Її. Нас вже не чекають. Бо ми не приходимо. А вона – до страшного пунктуальна.

Їх всього 23. Хоча слово «всього» тут абсолютно недоречне. Їх аж 23 – непотрібних мам, зайвих бабусь, незручних дідусів, забутих сестер і братів.

Хочу вас познайомити з ними. На жаль, не зі всіма, більшість не можна «світити», бо «рідним буде неприємно». Вашу ж… Ет!


Це Поліна Павлівна. Такий собі ресепшен «Милосердного самарянина». До неї відправляють таких як ми - випадкових відвідувачів-новачків з рожевим бажанням погомоніти з бабунями. Потім вже можна пробувати йти далі, до лежачих і не при пам’яті. Полина у притулці для престарілих

Поліні Павлівні 88. Десь є онуки. Десь правнуки граються її двома десятками медалей. Ця мила бабуня пройшла війну в статусі писаря стрілкової роти, ці руки написали на Рейхстазі «От Кубани до Берлина». Полина у притулці для престарілих

Вже рік як баба Поля не ходить. Атрофія м’язів ніг. Полина у притулці для престарілих

Поліна Павлівна – одна з небагатьох тут, хто ще може читати. І мабуть, це здорово її рятує. Зачитала до дір подаровану онучкою книгу «Любви все звания покорны». Мріє встигнути перечитати Дюма «Королева Марго».
Полина у притулці для престарілихПолина у притулці для престарілих


Раїса Іванівна після інсульту майже не ходить. Високий тиск, боїться впасти десь посеред вулиці. Їй 73.Раиса у притулці для престарілих

Її місце – біля вікна. Для багатьох тут вікно – єдиний зв’язок зі світом ззовні. На запитання, чого б хотілося, Раїса Іванівна зітхає: «Та вже нічого не хочеться…» і ледь чутно: «Ходити…» Раиса у притулці для престарілих


Євдокію Карпівну ледь видно за ковдрами. Та й відкинути їх самостійно їй вже важко. Зате ще є сили віджартовуватися від директора Івана Івановича, який, як дитині, поправляє їй хустину і каже, що «пора на ланку».
Дуня у притулці для престарілихДуня у притулці для престарілих

Бабуні Дуні 95 років. В неї тонкі худі руки і небесні очі.Дуня у притулці для престарілих

Вона погано чує, а тому невпопад ділиться своїм: «Тут ми’ добре, доню, тут добри люде…» Тисне руку скільки стає сил і посміхається…
Дуня у притулці для престарілихДуня у притулці для престарілих


Це Люда. В неї дуже теплі очі, що всміхаються крізь сум. Люді 62. Сусідки по кімнаті співчутливо кивають в її бік: «Синів поховала, залишилась зовсім сама, тепер тут…» Вона говорить тихо, запрошує сідати. Вона така домашня в цьому халаті. Ця домашність вирізняє її серед інших.Люда у притулці для престарілих

Надто рано Люда потрапила сюди, не встигши розгубити ось цю домашність. Їй би ще гукати вечеряти і з удаваною хмурістю збирати розкидані іграшки, але ж немає кого, немає чиї… В подарунок Люда просила принести їй стаканчик «простого білого морозива»…Люда у притулці для престарілих

Загалом прохання у мешканців «Самарянина» такі прості, як в нерозпещеної дитини.

Євдокія Мефодіївна практично не чує, до глухоти ще не звикла і часто починає плакати, силячись почути співрозмовника. Просить принести книги з крупним шрифтом.

Ліда скута паралічем вже сім років. Вона худа-худа і втомлена. Просить принести лимонад…
Икона

Всіх, в кого є рідні, фотографувати не можна. Знову ж таки, щоб зайве не тривожити і не засмучувати їх тими, про кого вони намагаються забути. Одна жінка сказала, що її син – депутат десь в Росії і ось-ось має її забрати.
Обід у домі для пристарілих

Фотографії цієї бабуні теж публікувати не можна - в неї хтось є і цьому комусь буде неприємно… Але я хочу показати вам хоча б її посмішку. Ця бабуся нічого не чує і, як стверджує сусідка по кімнаті «зовсім нічого не розуміє»… Але гляньте на ці два фото: перше зроблено, коли я тільки підійшла до ліжка - бабуся дивиться на мене трохи злякано і насторожено (очі в неї сині-сині), друге – після того, як я потримала її за руку…
Насторожена бабусяПосмішка бабусі

Ця бабуся розуміє більше за багатьох з нас!!!

Наталка Бардалим
Фото автора

 

Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі

Читайте також...

Постійно закладений ніс: причини, лікування, домашні методи

Постійно закладений ніс: причини, лікува…

Іноді цінність чогось розумієш лише тоді, коли це щось стає недоступним. Поки ніщо не заважає нам дихати, ми навіть не помічаємо цей життєво необхідни...

Читати далі...
Що робити, якщо він нечупара?

Що робити, якщо він нечупара?

Любовний човен розбивається об побут, коли жінці доводиться вибирати між чистотою в будинку і коханим чоловіком. Як часто вона розгублено дивиться на ...

Читати далі...
Усуваємо мішки під очима

Усуваємо мішки під очима

Вчора у вас видався надто перевантажений чи навпаки – надто вже святковий день, а сьогодні ви прокидаєтеся з синцями та мішками під очима. Але ж плані...

Читати далі...
Маленькі груди – що носити?

Маленькі груди – що носити?

На щастя, сьогодні все більше як чоловіків, так і жінок розуміє, що символ жіночої краси не в великих грудях, як у Памели Андерсон. І тим не менш бага...

Читати далі...
Найшкідливіші дієти

Найшкідливіші дієти

Намагаючись повернути колишню стрункість, ми готові слідувати найризикованішим і навіть абсурдним порадам у виборі режиму і складу харчування. Мріючи ...

Читати далі...
«Моя клумба – на полотні…»

«Моя клумба – на полотні…»

Потяг «садити що-небудь в землю, щоб проізростало», як писав Довженко, в українок, здається в крові. Городи, дачні ділянки, клумби і навіть підвіконня...

Читати далі...
Яна Джангірова: «Долю не обіграти. Згодна на нічию»

Яна Джангірова: «Долю не обіграти. Згодн…

«Чи можна висловити все однією фразою? Повірте, можна. Найзаповітніші, доленосні слова (про що б не йшлося) уміщаються в одному реченні: «Я кохаю/не к...

Читати далі...
Як подолати кризу середнього віку у чоловіків?

Як подолати кризу середнього віку у чоло…

У кожної людини після сорока років настає час, коли їй доводиться осмислювати пройдений шлях і намагатися вирішити, яким буде залишок її життя. Жінкам...

Читати далі...
Як приходити вчасно: стати пунктуальним легко

Як приходити вчасно: стати пунктуальним …

3 найкращих способи перестати спізнюватися від психологів та коучів Як відомо, дорога ложка до обіду. Якби ж то всі поводилися пунктуально, з’являлис...

Читати далі...

Коментарі  

 
+2 # МилосердиеТатьяна 06.11.2013, 06:38
Дай Бог здоровья, терпения, сил и тепла в душе всем, кто в этом принимает участие и там же живет. Особенно моему любимому крестному Галушке Ивану Ивановичу. Пусть Бог Вам всем помогает.
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата
 
 
+3 # НезручніВасиль 22.10.2013, 19:48
Дуже хороша,трогател ьна й душевна стаття!
Яка ти розумничка,Ната лочко,що торкнулася такої важливої теми!
Відповісти | Відповісти цитуючи | Цитата
 
 
Загрузка...