Дельфіни – ті, що дарують щастя

Автор:
Дата публікації:
Доповнено:
Розділ Відпочинок

Дельфінарій НемоЯк відомо, всі професії важливі, всі професії потрібні, але ж є такі, про які можна лише мріяти. Хтось хоче бути космонавтом, хтось – працювати в цирку, хтось – продавцем морозива. Звісно, зазвичай про таке мріється в дитинстві, дорослі ж уже знають, що всі професії не просто важливі та потрібні, а ще й мають свої нюанси, труднощі… Втім, сучасних дітей теж недооцінювати не можна: польотами в космос їх вже не здивуєш, «циркаці класиві, але залобляють мало» – авторитетно заявив після походу в шапіто син мого колеги, мій власний племінник відмовився від другої порції морозива, бо воно, бачте, некорисне… Так що, про що сьогодні мріють наші діти – загадка. При нагоді треба буде дізнатися. А я, починаючи з цьогорічної літньої відпустки буду мріяти про гідрокостюм та спеціальні чешки з гумовою підошвою – незмінне вбрання представників однієї з найкрасивіших професій – дресирувальників дельфінів!

Ви були хоч раз на шоу в дельфінарії? Тоді ви розумієте, про що я: дельфіни і білі кити демонструють свою власну акробатику, що, здається, зовсім не піддається законам фізики, танцюють у воді і над водою, граючись злітають у феєрверках бризок над зачарованим залом… А поміж цих морських атлетів ластівками ширяють дівчата-дресирувальниці…

В Одеському дельфінарії «Немо» я була вже двічі і, мабуть, буду приходити сюди щоразу по приїзді в Одесу. Це місце, звідки всі виходять з посмішкою. Немає того відчуття провини, з яким зазвичай покидаєш зоопарк чи циркову виставу з дресированими ведмедями, є легкість, щастя і бажання зробити для природи щось таке хороше-хороше! Хоча б прибрати тут же, на сусідньому пляжі, кинутий кимось папірець.

А ще хочеться піти у спортзал, адже дивлячись як ці ссавці вагою в кількасот кілограм граційно рухаються і виконують трюки, розумієш, що ми потенціал, закладений природою в наше тіло і головне мозок, використовуємо далеко не повною мірою.

Шоу дельфінівШоу в дельфінарії триває десь годину (може і більше, але відчуття часу втрачається) і за цю годину ти отримуєш купу позитивних емоцій, це ж стільки щастя дістається тренерам дельфінів щодня! – думала я після вистави і відразу вирішила це перевірити. Знайомтесь – Ніна Хухорева, тренер дельфінів та білих китів Одеського дельфінарію «Немо».

- Ніно, два питання, які, я переконана, цікавлять майже всіх, хто покидає дельфінарій: як ви їх цьому навчили і як стати дресирувальником дельфінів?

- По-перше, можна сказати, що трюки і номери ми вчимо разом з ними, а вже самі методи спілкування з дельфінами – це наш професійний секрет. (Усміхається.) По-друге, не можна стати дресирувальником дельфінів, можна стати їх тренером. Це принципова різниця! Ми не дресируємо дельфінів, ми тренуємо їх, допомагаючи їм красиво показати те, що вони вміють від природи. Працюємо, як зі справжніми спортсменами.

- То як стати тренером дельфінів, білих китів?

- Робота, а точніше виховання дельфінів – це мистецтво, яке в дельфінарії «Немо» передається від одного покоління тренерів до іншого. За роки роботи з дельфінами ми напрацювали власну систему навчання і спілкування з морськими ссавцями. Тобто ми переймаємо досвід своїх попередників, додаємо щось своє. Немає якоїсь школи, де б готували тренерів морських ссавців. Принаймні, мені про це не відомо.

- Тобто, кожен може прийти і спробувати себе в якості тренера дельфінів?

- Не зовсім. Це дуже відповідальна робота і вимагає від людини не лише певних навичок та умінь, але й душевних якостей. Звісно, претендент має досконало плавати і пірнати, мати гарну фізичну підготовку, адже наші тренери не просто тренують дельфінів, вони виступають разом зі своїми вихованцями перед публікою. Тож досвід професійної спортивної підготовки тут дуже стане в нагоді. Крім того, тренер має бути дуже тонким психологом, навіть емпатом, якщо хочете. Дельфіни дуже тонко відчувають людину, її думки, приховані емоції.

Робота дельфіна та його тренера- Чи буває так, щоб дельфін не прийняв людину?

- Буває, але дуже-дуже рідко. Зазвичай непідходящого претендента розпізнають ще тренери при перших співбесідах-екзаменах.

- Як проходять екзамени майбутніх тренерів морських ссавців?

- Спочатку претенденти просто спостерігають за дельфінами, за роботою наших тренерів. Потім починають спілкуватися з потенційними підопічними. Якщо все йде добре, учень пробує працювати з дельфіном чи китом в уже готовій програмі, тобто з тим, чого тварину навчив попередній тренер. Якщо претенденту вдається «втримати програму», йому дозволяють працювати над власним номером. За майбутніми тренерами постійно спостерігають, дивляться на скільки вони контактують зі своїм підопічним, наскільки дбають про нього. Показовим є навіть момент годування: якщо тренер вибирає рибу дуже ретельно, відрізаючи колючі плавники, відбирає кращі шматочки, значить він дійсно любить свого дельфіна чи кита.

- Чи буває так, що тренер залишає свого підопічного? Як переживають це дельфіни?

- За весь час існування «Немо» таке бувало всього пару раз. Повірте, для тренера це не менший стрес, ніж для його підопічного. Адже коли ти проводиш весь день з дельфіном, годуєш його, няньчиш, коли він хворіє, вчишся разом з ним, він стає тобі рідною істотою. Якщо вже так сталося, що з певних обставин чи за станом здоровʼя (це дуже велике і психологічне навантаження) тренер не може більше працювати у дельфінарії, він не може просто взяти і піти. Ми відповідальні за тих, кого приручили, хто нас полюбив. З дельфінами це дуже актуально! Тренер має не просто знайти собі гідну заміну, він має пересвідчитись, що з новим наставником його тварина почувається комфортно. Щоб розставання не було таким болісним, спілкування дельфіна з колишнім тренером поступово скорочують, натомість з твариною починає працювати новий тренер. Інколи цей процес розтягується на півроку… Знаєте, мені так хотілося б, щоб люди так само оберігали серця один одного від болісних розставань, як ми бережемо серця дельфінів.

- Розкажіть, як ви потрапили в дельфінарій «Немо»?

- До дельфінарію я прийшла 5 років тому, але мріяла про це все своє свідоме життя. Після того, як вперше побачила дельфінів, моєю заповітною мрією стало бути поруч з ними. Я була готова працювати навіть прибиральницею, тільки б мати можливість бачити їх! І от моя мрія отримала шанс – я дізналася, що в «Немо» набирають команду. Мені вдалося пройти всі екзамени, освоїти основи спілкування і роботи з морськими ссавцями і сьогодні я не уявляю без дельфінарію свого життя!

Шоу в дельфинарії Немо- Ніно, хто ви за освітою?

- Маю дві вищі освіти за фахом економіка та психологія. Останнє, до речі, дуже мені пригодилося, адже, як я вже говорила, щоб працювати з дельфінами, треба бути дуже тонким психологом. А ще в нагоді став досвід спілкування з дітьми (з дитинства няньчила молодших братиків, потім власного сина), адже дельфіни так схожі на дітей – такі ж непосидючі, грайливі, допитливі, ревниві і так само потребують ласки, уваги, любові.

- Скільки годин на день тренери перебувають зі своїми підопічними? Наскільки тісний контакт між людиною і дельфіном?

- Ми в дельфінарії з 9 ранку і майже до самої півночі. Це зазвичай. Але коли дельфін, не дай Боже, захворів, з ним, як і з приболілим малюком,треба залишатися подовше. Коли котрась з самок чекає на маля, ми теж по черзі залишаємося з нею на ніч. На скільки тісний контакт? Настільки, що ти забуваєш про власні потреби, родина, друзі, власні амбіції відходять на другий план. Ти ніби стаєш одним цілим з дельфіном. Поза стінами дельфінарію ми, тренери проводимо не так багато часу, але навіть там ми захлинаючись від гордості розказуємо про своїх талановитих друзів. Особисто мені дельфіни навіть сняться! Кожну хвилину, що я проводжу без них я думаю, як вони там, чи не сумують чи не зголодніли. Для мене дуже важливо знати, що дельфіни почуваються тут, в дельфінарії комфортно, якби я знала, що їм тут погано, що вони тут сумують, я б не змогла працювати! Наші дельфінчики дають потомство, а значить тут, в дельфінарії, вони почуваються вдома!

- Звідки дельфіни потрапляють до «Немо»?

Поцілунки дельфіна- Ми купуємо дельфінів за кордоном, в основному в Японії, де їх жорстоко вбивають, їдять, пускають на консерви… Хочу відзначити, що процедура покупки і узаконення дельфіна дуже складна і тривала.

- Чи схоже дресирування дельфінів на дресирування інших тварин? Схема така ж: зробив правильно – отримав ласощі?

- В подробиці вдаватися не буду – професійна таємниця, але скажу: в тренуванні дельфінів харчова стимуляція грає не провідну роль. Тут працює свого роду поєднання емоційної стимуляції і підкормка. Дельфіни самі по собі дуже грайливі, їм подобається те, що вони роблять на виступах. Так, ми часто спостерігаємо як хтось з них починає танцювати у пустому залі, без команди тренера. Кожен з дельфінів може виконати свою програму і без підгодовування рибкою, якщо в нього буде хороший настрій. Але в той же час дельфін може страшенно образитися на «маму», яка не дала смачненького чи дала менший шматок, ніж він сподівався. Тоді дельфін пливе геть і довго десь супиться в стороні – ну зовсім, як дитина…

- Чи є серед сімейства дельфінів «головні» і «підлеглі»?

- Так, в групі дельфінів чітко вибудувана ієрархія. Є головні, є робочі пари. Вожак в родині «Немо» – це дельфін Гаврюша. Він, до речі, дуже благородний і галантний лідер, багато що вибачає самкам: пустощі, ласування його їжею (в природі першим їсть вожак).

- Розкажіть безпосередньо про своїх підопічних.

- Зараз я опікуюся парую молодих білих китів – Пломбіром і Сніжинкою.

- Чи схожі між собою дельфіни і кити, адже в «Немо» вони живуть і виступають плавник до плавника?

- При чому виступають дуже злагоджено і гармонійно, а от характери різні! Білі кити пасивніші, але водночас лагідніші за дельфінів. Якщо дельфіну можуть набриднути «поцілуночки» і «телячі ніжності» з тренером, він може відвертатися, мовляв, чмокнулись разок і досить, то кити страшенно люблять «цілуватися». Дельфіни такі собі задаваки, вони можуть носитися басейном, виробляти трюки і красуватися просто один перед одним, а от кити не зроблять жодного зайвого руху без потреби. Кожен їхній рух виважений і продуманий, це справжній нордичний характер!

- Після споглядання дельфінів виникає нестримне бажання посміхатися. Це і є славнозвісна дельфінотерапія?

Одеський дельфінарій немо- Суть та механізми дельфінотерапії на сьогоднішній день повністю не вивчені, але так: заряд позитивних емоцій – це і є один з «побічних ефектів» наших дельфінчиків! Загалом же вчені-дослідники виділяють три основні напрямки впливу дельфінів на людський організм: на емоційному рівні, природний ультразвук, анімалотерапія. І ще один напрямок, який виділяю особисто я, це оздоровлення душі. Дельфіни дарують радість, дарують відчуття щастя, а щаслива людина починає самозцілюватися.

- З якими діагнозами приїжджають у «Немо»?

- До нас привозять діток з різними формами затримки психо-фізичного розвитку: аутизмом, ДЦП, синдромом Дауна, приїжджають дорослі з хронічними болями, після інсультів і важких стресів – дельфіни допомагають всім. Бували випадки, коли тут, в стінах дельфінарію, чотирирічні дітки вимовляли своє перше слово, і це слово було «дельфін»… Сьогодні дельфінотерапія в Україні дуже популярна, люди записуються на сеанси за кілька місяців.

- В чому, на вашу думку, секрет цілющого впливу дельфінів?

- Точно не скажу, але вони зуміли зберегти щось таке від природи, що ми, люди, втратили. Ви гляньте лише наскільки гармонійно взаємодіють у дельфінів мозок і тіло! Скільки б ми не тренувалися, нам ніколи не досягти таких результатів. Дельфін же, граючись, вчить нове, досконало виконує нові завдання, буквально схоплює на льоту. Я ні краплі не здивуюся, якщо колись буде науково доведено, що дельфіни значно розумніші за нас!

Наталка Бардалим

Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі

Читайте також...

Харчування під час вагітності

Харчування під час вагітності

Вагітність – найважчий і найвідповідальніший період в житті жінки. Мріяли ви про неї або все сталося випадково, але ви тепер сама собі не належите, в ...

Читати далі...
Як включитися в роботу після відпустки

Як включитися в роботу після відпустки

Ось і залишилися позаду чарівні дні, коли ви могли прокидатися ближче до обіду і не поспішати вставати; коли все навколо здавалося святковим і привабл...

Читати далі...
Красуня і музикант

Красуня і музикант

Моя сусідка по балкону, востаннє кинувши зневажливе «Пришелепкуваті» та лишивши після себе шлейф ядучого диму й мій мовчазний шок, зникла за скляними ...

Читати далі...
Як відучити дитину від грудей

Як відучити дитину від грудей

Грудне молоко – основне джерело необхідних поживних речовин для немовлят, і добре, якщо мама може годувати свою дитину грудьми до тих пір, доки їй не ...

Читати далі...
Чай із гілочок: як заварювати, чим корисний

Чай із гілочок: як заварювати, чим корис…

Ми купуємо чай не зрозуміло де і як зібраний, в ідеалі – дійсно з індійських плантацій, у той час як у нашому саду росте чудова заварка! Кажете, у ваш...

Читати далі...
Дельфіни – ті, що дарують щастя

Дельфіни – ті, що дарують щастя

Як відомо, всі професії важливі, всі професії потрібні, але ж є такі, про які можна лише мріяти. Хтось хоче бути космонавтом, хтось – працювати в цирк...

Читати далі...
Як сказати дитині «ні», «не можна»

Як сказати дитині «ні», «не можна»

Ваш малюк росте, досліджує навколишній світ і не відає про те, які наслідки можуть виникнути в результаті його діяльності. І ось настає момент, коли в...

Читати далі...
Суперниця

Суперниця

Я вже майже бачу тебе. Певно, в тебе сині-сині великі очі (як у нього) і золотаве витке волосся, легке і м’яке на дотик. Ти маєш бути схожою на янгола...

Читати далі...
«Моя клумба – на полотні…»

«Моя клумба – на полотні…»

Потяг «садити що-небудь в землю, щоб проізростало», як писав Довженко, в українок, здається в крові. Городи, дачні ділянки, клумби і навіть підвіконня...

Читати далі...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
Загрузка...