Вилкове – очеретяна Венеція

Автор:
Дата публікації:
Доповнено:
Розділ Відпочинок

Вилкове – українська ВенеціяВилкове – дивовижне містечко, вулиці якого помережані лабіринтами єриків, місточків, кладочок, дерев’яних та кам’яних помостів. Туристичні агенції в своїх проспектах завчено називають Вилкове українською Венецією. Як на мене, такий пафосний титул цьому тихому куточку не відповідає та і не пасує – тут своя особлива атмосфера, не схожа на жодне місце на землі.

Українська Венеція Вилково: минуле та сучасне

Є тут якась прадавня таємниця – від старовірів, які з’явились в цих краях ще в ХVІІ столітті, після Никонівського Розколу. Є й горда відособленість закритої общини – це від запорізьких козаків, які оселились в дельті Дунаю після зруйнування Запорізької Січі. Ритм життя вилковчан неквапливий, розмірений – це, мабуть, від Дунаю, який котить свої хвилі повз селище прямо до Чорного моря…

Вилкове сьогодні можна умовно розділити на «нове» і «старе». Славнозвісні єрики з бабайками (так тут звуть човни) можна побачити лише у старій частині, яка має вихід до Дунаю. «Нове» Вилкове має традиційну містечкову інфраструктуру з адміністративними та торговими будівлями і асфальтованими вулицями. Незважаючи на такі блага цивілізації, будинок по «стару» сторону вулиці коштуватиме вдвічі дорожче, ніж аналогічний з «нового» боку – бо там є вихід до Дунаю.

Канали у Вилково

За печальною традицією української провінції молодь з Вилкового потрошку тікає, натомість життя на воді приваблює тих же одеситів. Дунай буквально дав життя цьому містечку: риба, очерет, вода для зрошувальних систем, поживний намул для грядок, туристи врешті решт!

З очеретом, до речі, тут не так давно не знали, як боротися, а сьогодні він – основа одного з сучасних місцевих промислів: заготовка очерету (який в Україні спалюють, а в Європі вважають цінним екологічним будматеріалом) дає роботу понад тисячі вилковчан.

Відпочинок у Вилково: прогулянка кладочками

Відразу скажу, кататися на човні можна лише центральним єриком, менші для цього вже замалі. Зате можна гуляти пішки. На вигляд хиткі кладки (на ділі ж місцеві дітлахи та й дорослі хвацько ганяють містками-кладками навіть на велосипедах) проведуть вас вулицями старого Вилкового.

Безсоромно зазираю в двори – українська традиція змагальних заквітчань садиб тут жива як ніде інде. Чи розраховано це на таких як я туристів-заглядальників, чи на заздрість сусідки, а чи на радість власної душі, але практично у кожному дворі тут доглянутий сад, виноградник і клумби. Та і будиночки самі по собі мальовничі: криті черепицею, найстаріші – очеретом, з веселими віконницями.

Будиночок у Вилково

Неповторності вуличним пейзажам додають пришвартовані до берега човни, в яких абсолютно по-домашньому почуваються і коти, і діти.

Екскурсії у Вилково: попливемо за полуницями, до пеліканів чи «обнуляти» проблеми?

Вилковчани до туристів звиклі. Зустрічна жіночка радо запрошує приїздити влітку на рибалку та радить, в кого можна зупинитися (у Вилковому є котеджі, та дешевше буде «квартирувати»). Святково вдягнений хлопчик років 12 проводить екскурсію літній парі, домовляється про катання на бабайці для своїх підопічних. Впоравшись, задоволено зітхає «Ну, на сьогодні все…», та, помітивши мене з фотоапаратом, галантно припрошує: «Може бажаєте екскурсію на човні?».

Майже на кожній хвіртці висять написані від руки вивіски «Вино. Новак». «Новак» – це місцевий сорт винограду. Біля деяких дворів встановлені столики з магнітами та сувенірами з очерету й лози.

В старій частині міста розташований старообрядний храм Різдва Пресвятої Богородиці, збудований у 1850 році.

Церква у Вилково

Крім краєвидів, прогулянок на бабайках, місцевого вина та риби, місцеві запрошують приїжджати до них на… полуниці! Кажуть, такої полуниці ви не скуштуєте ніде! Ще б пак, адже ці полуниці ростуть на справжніх острівцях. Так-так, городи місцевих жителів розташовані не біля будинку, а на островах далі по Дунаю. Колись липовани (спочатку поселення мало назву Липованське) жили на цих острівцях, зараз на них залишились лише грядки та де-не-де дачні будиночки. Віднедавна в плавнях почали будувати турбази.

Якщо вже ви осідлали бабайку, не обмежуйтесь лише прогулянкою центральним єриком, вирушайте в дельту Дунаю! Щоправда, для такої мандрівки краще обрати катер – плисти далеченько та й течія сильна.

На Дунаї можна і треба порибалити – це візитна картка Вилкового. Я – затятий нериболов, тож про рибалку не розповім, зате охочі поласувати власноруч виловленими дунайськими оселедцями приїжджають сюди навіть з-за кордону. Певно ж не дарма!

Ще одна родзинка краю – так званий «Нульовий кілометр», місце, де Дунай впадає в Чорне море. На радість туристам і любителям ефектних фото тут стоїть пам’ятник-нулик, пролізши через який, кажуть, можна «обнулити» всі невдачі та почати життя спочатку.

Нульовий кілометр у дельті Дунаю у Вилково

Дельта Дунаю – це територія Дунайського біосферного заповідника, тож є змога полюбуватися його численними і часто рідкісними мешканцями. Зокрема, рожевими пеліканами – пернатим символом Вилкового.

Розповідати про це незвичайне містечко в дельті Дунаю можна довго, та це саме той випадок, коли краще один раз побачити.

Як добиратися: Автошляхами з Одеси до Вилкового – близько 230 км. З Одеси сюди регулярно ходять автобуси. Крім того, організовуються групові тури.

Переночувати у Вилковому можна у готелі або ж можна зняти кімнату.

Наталка Бардалим

Фото автора

Оцініть, будь ласка, статтю
Поділіться посиланням у соцмережі

Читайте також...

Белла Тайбешлак: «Якщо виживу – буду бігати!»

Белла Тайбешлак: «Якщо виживу – буду біг…

Незалежно від того, що за вікном – дощ чи сонце, день Белли Тайбешлак розпочинається з фізичної зарядки, якщо погода дозволяє – чотирикілометрова проб...

Читати далі...
Дме з вікна – що робити?

Дме з вікна – що робити?

Багато хто відповість: «Поміняти старі дерев'яні вікна на пластикові склопакети». Рішення правильне, але не всім підходить. Наприклад, живе людина у о...

Читати далі...
Павло Шепотько: «Ми схожі на секонд, але цілі у нас зовсім інші ...»

Павло Шепотько: «Ми схожі на секонд, але…

Кажуть, молодь зараз «не та» – не тим живе, не те цінує. А чи знаєте ви, чим живе сучасне молоде покоління? Цікавилися ви у своєї дочки, про що вона м...

Читати далі...
«З нарізаного паперу виходить ... шедевр!»

«З нарізаного паперу виходить ... шедевр…

Зайнятися улюбленою справою ніколи не пізно – в цьому впевнена Світлана Мехер, бухгалтер зі стажем. Від цифр, дебитів-кредитів Світлана відпочиває по-...

Читати далі...
Як спланувати новий рік

Як спланувати новий рік

Новий рік... Як багато в цьому словосполученні. Особливо радує слово «новий». Це можливість відкрити нові сторінки в житті… Але для того, щоб почати н...

Читати далі...
Домашнє очищення організму від паразитів

Домашнє очищення організму від паразитів

Проблема зараження людини паразитами актуальна навіть в наші освічені часи. Вченим відомо близько п'ятдесяти видів паразитів, що живуть в людському ті...

Читати далі...
М’яка іграшка-сова крючком

М’яка іграшка-сова крючком

Ви любите сов? Вмієте в'язати гачком? (Ну хоча б нарівні шкільних уроків рукоділля!) Тоді вперед! Мінімум зусиль та матеріалів – максимум няшності у в...

Читати далі...
Коли забиваєш на роботу, справи йдуть на лад...

Коли забиваєш на роботу, справи йдуть на…

Багато чоловіків не дають спати своїм дружинам ... Хтось, хропе, хтось штовхається, хтось ... Мабуть, це найкращий варіант. Про те, як заважає спати с...

Читати далі...
Як включитися в роботу після відпустки

Як включитися в роботу після відпустки

Ось і залишилися позаду чарівні дні, коли ви могли прокидатися ближче до обіду і не поспішати вставати; коли все навколо здавалося святковим і привабл...

Читати далі...

Додати коментар


Захисний код
Оновити

 
Загрузка...