Кесарів розтин – що це таке?
Я б хотіла дізнатися про всі плюси та мінуси кесаревого розтину. Мене хвилює медична точка зору щодо цього питання, скільки для жінки можливо таких пологів? Наперед вдячна за відповідь.
Л., Костопільський р-н, Рівненська обл.
Інформація про такий метод операційного втручання, як кесарів розтин, сьогодні цікавить багатьох жінок. Тож, спеціально для наших читачок і для пані Л. особисто, ми дослідили цю тему. А допоміг нам у цьому лікар акушер-гінеколог Сергій Олександрович Адамов.
– Сергію Олександровичу, сьогодні ми поговоримо про кесарів розтин. Що це за операція? В яких випадках лікарі рекомендують саме цей метод?
– Кесарів розтин – це оперативний метод родорозрішення, який полягає в тому, що плід дістають назовні через розріз у передній черевній стінці й стінці матки. На сьогоднішній день від 5 до 25% загальної кількості зареєстрованих пологів відбуваються із застосуванням кесаревого розтину.
Операція кесаревого розтину може проводитись як у плановому порядку, коли пацієнтку завчасно готують до такого методу родорозрішення, так і в екстреному, коли цього вимагає непередбачувана лікарями ситуація, ускладнення в ході пологів.
Показань до призначення даної операції може бути дуже багато. Це анатомічне завуження кісткового тазу жінки ІІІ-ІV ступенів, клінічно вузький таз, тобто невідповідність розмірів голівки плоду і розмірів тазу матері. Це й такі ускладнення вагітності, як прееклампсія, метаболічні зміни в організмі жінки, передбачувані великі розміри плоду. Особливу роль у виборі методу родорозрішення відіграють екстрагенітальні патології: міопія високого ступеня, пороки серця, уражені слабкі нирки, діабет важкої форми тощо.
В екстреному порядку кесарів розтин призначають при передчасному відшаруванні плаценти, центральному передрозташуванні (рос. предлежании) плаценти, коли сама плацента являється перешкодою для проходження плоду і є ризик кровотечі. Показання до операції кесаревого розтину можуть бути і з боку плоду: внутрішньоутробна гіпоксія, плацентарна недостатність, неправильне розташування плоду. Показанням також може бути вага плоду більша 4 кг, коли існує реальна загроза розриву матки і травматизації родових шляхів. Існують також відносні показання до кесаревого розтину, при комплексній наявності яких теж застосовують екстрене родорозрішення.
– Чи є якісь протипоказання до застосування такого методу родорозрішення?
– Звичайно, є. Справа в тому, що є певні умови, дотримання яких необхідне для нормального проведення операції. Це живий плід, здорова породілля без жодних інфекцій і запальних процесів. Відсутність цих умов і є протипоказанням до проведення кесаревого розтину. Хоча за неможливості інших варіантів операцію можуть проводити навіть при наявності гострої інфекції у матері, ізолюючи при цьому черевну порожнину для профілактики інфекційних ускладнень.
– Які можуть бути побічні ефекти після операції?
– Як і будь-яке оперативне втручання, кесарів розтин має певний процент ризику виникнення ускладнень. Можуть виникнути запальні процеси органів малого тазу, кровотечі в післяопераційний період. Але при високій кваліфікованості лікарів, застосуванні сучасних терапевтичних методів профілактики ризик таких ускладнень мінімальний.
– Чи впливає кесарів розтин на здоров’я самої дитини?
– Хороше запитання. Та методика, яка доступна лікарям на сучасному етапі, дозволяє провести операцію таким чином, щоб максимально обмежити вплив на маля, сам процес відбувається дуже швидко, з мінімальним анестезіологічним навантаженням, що дозволяє уникнути певної наркотичної депресії під час операції.
– На сьогоднішній день родорозрішення шляхом кесаревого розтину досить популярне. Чи роблять цю операцію за бажанням пацієнтки?
– Ні. Тактику родорозрішення може обирати лише кваліфікований лікар, розглянувши всі показання та протипоказання даного методу й індивідуальну специфіку організму жінки.
– Чи є якісь методи, альтернативні кесаревому розтину?
– Ні. Існує лише два шляхи родорозрішення: природний і через розріз черевної стінки та стінки матки, тобто кесарів розтин. Можна говорити про методи прискорення пологів через природні родові шляхи з використанням інструментального втручання.
– І ще одне запитання від наших читачок. Чи правда, що наступні пологи повинні не раніше семи років після кесаревого розтину?
– Ні, неправда. Після операції на матці формується рубець, і якщо жінка планує знову народжувати, організму потрібен час, щоб відновити сили і сформувати післяопераційний рубець. Ця перерва повинна складати близько 2-3 років.
– Як впливає операція на процес лактації після пологів?
– Якщо операція проведена при доношеній вагітності, без ускладнень, то вона ніяким чином не впливає на процес лактації. Тут вирішальними факторами є: термін вагітності, готовність материнського організму до пологів, характер використаної анестезії. Взагалі, будь-яка операція – це стрес для організму, а його наслідки і вплив на процес лактації передбачити важко.
– Які особливості післяопераційних методів контрацепції?
– Перш за все, протипоказані внутрішньоматкові засоби типу спіралі. Рекомендуються оральні контрацептиви, що підбираються в індивідуальному порядку. Можливий варіант із контрацептивними пастами, гелями, свічками, нашкірними гормональними пластирами. Якщо жінка не планує більше народжувати і вже має не менше двох дітей, за її письмової згоди в ході операції кесаревого розтину може бути проведено стерилізування.
– Чи є якісь обмеження в статевому житті жінки в післяопераційний період?
– Як і після будь-якої операції, жінці потрібен спокій, в тому числі сексуальний, для відновлення своїх сил. Тому краще утриматися від статевих стосунків на 1,5-2 місяці. Операція не впливає на характер відчуттів під час статевого акту.
– Чи існують обмеження для жінки в кількості пологів, проведених із застосуванням кесаревого розтину?
– При наступній вагітності для попередження розриву матки по старому рубцю жінці призначають плановий кесарів розтин. Оптимальна кількість таких пологів становить 2-3 рази. З кожною наступною вагітністю зростає ризик виникнення післяопераційних ускладнень інфекційного характеру, утворення неповноцінного рубця.
Підготувала Наталка Бардалим